Викривачі корупції

1. Відповідно до  Закону України «Про запобігання корупції Викривач, – це фізична особа, яка: володіє інформацією про можливі факти корупційних правопорушень – фактичними даними, а саме про обставини правопорушення, місце і час його вчинення та особу, яка вчинила правопорушення; переконана у достовірності цієї інформації; отримала цю інформацію під час трудової, професійної, господарської, громадської, наукової діяльності, проходження служби чи навчання. Якщо хоча б одна з цих умов не виконана, особа не може вважатися викривачем, і НАЗК не може розглядати повідомлення від неї.  

Повідомити інформацію про корупційні порушення можна спеціальними каналами:

  • внутрішніми – керівнику або уповноваженому підрозділу чи особі органу або юридичної особи, де викривач працює;
  • регулярними – спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції, органам досудового розслідування, органам, відповідальним за здійснення контролю за дотриманням законів у відповідних сферах, іншим державним органам, установам, організаціям;
  • зовнішніми – через засоби масової інформації, журналістів, громадські об’єднання, професійні спілки тощо.

2. Права та гарантії захисту викривачів : https://nazk.gov.ua/uk/departament-organizatsiyi-roboty-iz-zapobigannya-ta-vyyavlennya-koruptsiyi__trashed/metodychni-rekomendatsiyi/zahyst-vykryvachiv/

3. Законодавство  щодо діяльністі викривачів в Україні регулюється : https://nazk.gov.ua/uk/zakonodavstvo/

4. Роз’яснення з питань що стосуються викривачів: https://wiki.nazk.gov.ua/category/vykryvachi-koruptsiyi/

НАЗК візуалізувало алгоритм розгляду повідомлень про корупцію, які стануть у нагоді уповноваженим та викривачам

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розробило типові схеми розгляду повідомлень про можливі факти вчинення корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень, визначених положеннями Закону України «Про запобігання корупції».

Запропоновані схеми уніфікують процеси розгляду повідомлень та сприяють швидкому та якісному розгляду повідомлень про корупцію, поданих як анонімно, так і з зазначенням авторства.

Інфографіки допоможуть уповноваженим особам із запобігання та виявлення корупції наочно та прозоро продемонструвати заявникам та викривачам сутність процесів, що відбуваються після здійснення ними повідомлень про можливі факти корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень.

Також інфографіки дадуть змогу не тільки уповноваженим особам дотримуватись процедур та строків розгляду повідомлень, а й викривачам самостійно контролювати ці процеси, зокрема вчасно бути поінформованими про стан розгляду їхніх повідомлень та вжиті заходи.

Детальний порядок розгляду повідомлень про корупцію наведений у відповідних схемах, розміщених нижче.

НАЗК затвердило нові роз’яснення законодавства у сфері захисту викривачів 

Для того, щоб забезпечити однакове застосування положень Закону України «Про запобігання корупції» у сфері захисту викривачів, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) затвердило нові роз’яснення. Вони стосуються механізмів заохочення та формування культури повідомлень про корупцію і забезпечення права викривача на конфіденційність та анонімність.

Заохочення та формування культури повідомлення є одними із найефективніших механізмів запобігання корупції. Важливими є обізнаність громадян про можливості викриття корупції, впевненість у захисті своїх прав, а також формування поваги  суспільства до викривачів. 

Кожна установа має запровадити механізми заохочення та формування культури повідомлення про можливі факти корупції. Для  цього потрібно затвердити внутрішні документи, у яких буде інформація про:

  • створення механізмів, які заохочуватимуть повідомляти про можливі випадки корупції
  • правила етичної поведінки працівників установи
  • комунікаційні кампаній та просвітницьку діяльність

З роз’ясненнями щодо механізмів заохочення та формування культури повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень можна ознайомитися тут.

Право викривача на конфіденційність і анонімність є гарантією нерозголошення відомостей про людину, яка повідомила про корупцію, та її захисту від можливих негативних наслідків.

Кожна установа, до якої  звернувся викривач з повідомленням про корупцію, має забезпечити нерозголошення інформації про викривача та його близьких третім особам, які не залучені до розгляду повідомлення, та тим кого стосуються повідомлення. 

У роз’ясненні про забезпечення права викривача на конфіденційність і анонімність є інформація про:

  • конфіденційність викривача
  • випадки, коли розголошення відомостей про викривача не вважатиметься порушенням його конфіденційності 
  • створення установами захищених анонімних каналів для повідомлень про корупцію і захисту таких каналів
  • заходи забезпечення конфіденційності та анонімності викривачів
  • відповідальність за розголошення інформації про викривача, його близьких осіб

Роз’яснення доповненні додатками з практичними порадами для громадян і державних службовців.

Нагадаймо, що викривачем може стати кожен, кому став відомий факт корупції у зв’язку з його трудовою, професійною, господарською, громадською діяльністю, проходженням служби чи навчанням.